Русь, Малоросія, Україна: галицькі українці у пошуках власного імені (ХІХ – перша половина ХХ століть)

Наук. ред. Орлевич І.; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. – Львів: Логос, 2021. – 464 с.

Через призму етнонімічних характеристик розкрито особливості національної ідентифікації галицьких українців у ХІХ – першій половині ХХ ст., які віддзеркалювали соціально-політичну та етно­культурну ситуацію в краї. Проаналізовано дискурс щодо вибору назви для означення українського народу в середовищі різних політичних течій, духовенства, наукових кіл, молодіжних товариств тощо. Показано, як зі зростанням національної самосвідомості терміни «русин», «руський», «руский», котрі протягом ХІХ ст. вживалися стосовно представників українства на галицьких теренах, напередодні та в роки Першої світової війни, а ще більше – української революції 1917–1921 рр. поступово витісняються етнонімом «українець», що й стає назвою сучасної української нації. Поступову заміну терміна «русин» відповідником «українець» в означенні українців Галичини допомагають розкрити назви, отримані від інших народів – поляків, німців, євреїв та ін., котрі також населяли цей край.

Для істориків, політологів, філологів, а також усіх, хто цікавиться історією України.

 

Товариство «Просвіта»: в обороні української ідентичності, духовності та культури (до 150-літ­нього ювілею

У книзі всебічно розкрито діяльність українського товариства «Просвіта». Засноване 1868 р. у Львові, воно зосередилося передовсім на культурній та економічній роботі, утверджуючи в масах національну самосвідомість, сприяючи розвитку української мови, виховуючи любов до української культури через ознайомлення з історією народу, його фольклором, традиціями тощо, а також спонукаючи до господарської активності та економічного патріотизму.
Показано вагому роль Товариства в консолідації ідеологічно неоднорідного українського суспільно-політичного руху в краї ХІХ–ХХ ст. та його переході на завершальну стадію національного відродження – політичну; простежено участь галицького духовенства й молодіжних товариств в організації просвітянського руху ХІХ – початку ХХ ст., формування мережевої громадської взаємодії, вплив видавничої діяльності на згуртування українства Наддніпрянської та Західної України, заснування просвітянського руху на Волині та особливості його функціонування у міжвоєнний період. Висвітлено функціонування «Просвіти» в період Другої світової війни, що стало результатом соціальної самоорганізації українців у воєнні роки, інструментом національно-культурної самоідентифікації, засобом соціальної солідарності та взаємодопомоги.
Для істориків, краєзнавців, культурологів та всіх хто цікавиться історією України.

 

Національна ідентифікація українців Галичини у ХІХ – на початку ХХ століття

Національна ідентифікація українців Галичини у ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма) / наук. ред. І. В. Орлевич; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. – Львів: Логос, 2016. – 320 с.

Розглянуто особливості національної ідентифікації галицьких українців у ХІХ – на початку ХХ століття через призму етнонімічних характеристик, які віддзеркалювали соціально-політичну та етнокультурну ситуацію в краї. Проаналізовано дискурс щодо вибору назви для означення українського народу в середовищі різних політичних течій, духовенства, наукових кіл, молодіжних товариств тощо. Показано, як зі зростанням національної самосвідомості терміни «русин», «руський», «руский», котрі протягом ХІХ століття вживалися стосовно представників українства на галицьких теренах, поступово витісняються етнонімом «українець», що й стає назвою сучасної української нації.
Для істориків, політологів, філологів, а також усіх, хто цікавиться історією України.

 

National identification of Galician Ukrainians in the 19th – early 20th centuries (evolution of ethnonym) / science editor I. Orlevych; I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies, NAS of Ukraine; Institute of Religious Studies – branch of the Lviv Museum of the History of Religion. – Lviv: Logos, 2016. – 320 p.

The book examines the features of Galician Ukrainian national identity in the 19th – early 20th centuries from the perspective of ethnonymic characteristics which reflected the socio-political and ethnocultural situation in the region. It analyzes the discourse on choosing a name to describe the Ukrainian people among different political trends, clergy, academia, youth associations, etc. It is shown how with the growth of national self-consciousness the terms Ruthenian, Rus’kyi, Ruskyi that were used during the 19th century to refer to Ukrainian people on Galician territory were gradually replaced with the ethnonym Ukrainian, which became the name of the modern Ukrainian nation.
For historians, political scientists, linguists and anyone interested in the history of Ukraine.

 

Львівська Ставропігія і український Львів

Львівська Ставропігія: історія, персоналії, взаємини / наук. ред. В. Александрович, І. Орлевич; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії, Інститут українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України. – Львів: Логос, 2017. – 298 с.

У збірнику висвітлено важливі епізоди історії братського руху, його роль у структурі й розвитку Київської митрополії та вплив на релігійне життя. Вибрані аспекти релігійної мистецької культури XVI–XVII ст. розкриваються на прикладі діяльності передміських малярських братств. Показано засади функціонування, соціальний склад, внутрішньоінституційні конфлікти, взаємини з іншими конфратерніями, соціальними й мистецькими середовищами Ставропігійського Успенського братства (1586–1788) та його правонаступника – Ставропігійського інституту (1788–1939); подано також біографічні нариси окремих членів Ставропігії, суспільна активність яких виявилася знаковою.
Для істориків, філологів, мистецтвознавців та всіх, хто цікавиться історією України.

  

 

Львівський Ставропігійський інститут (1788–1914)

Киричук О., Орлевич І.. Львівський Ставропігійський інститут (1788–1914). Роль у суспільно-політичному, культурному та релігійному житті українців Галичини / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. – Львів: Логос, 2018. – 288 с.

У книзі висвітлено діяльність Львівського Ставропігійського інституту – єдиної (до 1848 р.) світської інституції українців Галичини у контексті суспільно-політичного, релігійного й культурного життя краю кінця ХVIII – початку ХХ ст. Показано місце і роль діячів цієї громадської організації в суспільних дискусіях галицьких українців щодо питань національ­ної ідентичності та політичної перспективи. Простежується еволюція правового статусу Ставропігії, її структура, фінансово-економічна активність. Досліджується культурно-просвітницька та наукова праця, а також діяльність, спрямована на збереження й популяризацію пам’яток матеріальної й духовної культури.
Для всіх, хто цікавиться історією України.