Релігійно-філософська «метафізика світла» в мандрах крізь віки

Анотація

У релігії єднання з Богом, який «є світло», досягається через духовне перетворення, тобто просвітлення, у богословській думці розгорнуте у велику
«метафізику світла». У сучасній науці найбільший розвиток отримала т. зв. соціально-культурна парадигма, яка постає як збільшення свідомісно-духовних
чинників розвитку. Таким чином, давня «метафізика світла» знаходить подальший розвиток у сьогоденній науково6філософській соціально6культурній
парадигмі як збільшенні соціально-духовних чинників розвитку.
Ключові слова: υβριζ – шаленство творчого процесу, світотворення, одухотворення, просвітлення, метафізика світла, сяйво, соціально-культурна
парадигма, свідомісно-духовні чинники розвитку, інтелектуалізація.