Християнство як механізм саморозвитку особистості у духовній культурі Київської Русі

Анотація

У статті розглядається роль християнства у саморозвитку особистості, що
відбувається шляхом релігійних духовних пошуків. Підкреслюється, що ісихазм,
як духовна практика, був передтечею «філософії серця». Відзначається
актуальність такого способу саморозвитку в умовах сьогодення.
Ключові слова: саморозвиток, релігійні духовні пошуки, християнська
антропологія, ісихазм як духовна практика, містичний досвід.