Мусульманська умма України: внутрішньоінституційні процеси і проблеми діалогу

Анотація

Перша хвиля інституалізації ісламу в Україні (а це останнє десятиліття ХХ століття)
охопила основні спільноти мусульман відповідно до їх територіального та
етнічного поділу. Друга хвиля (з початку ХХІ століття) відображає процес
утвердження ідеї єдиноістинності вже офіційно зареєстрованих мусульманських
структур, загострення внутрішніх суперечностей в них. Крім того в цей період
з’являються нові мусульманські інституції через відпочкування від старих.
Відсутність в ісламському віровченні ідеї специфічної релігійної інституції
(подібної Церкві в християнстві), а також чіткої структури6ієрархії релігійного
авторитету зумовила появу численних мусульманських центрів (в Україні нині
шість), врешті і формування фрагментації авторитету. В українському ісламі
маємо зіткнення двох глобальних образів ісламу – суфійсько6ашаритського та
традиціоналістського. Головна проблема для ісламу – це налагодження
толерантних відносин між наявними зареєстрованими і незареєстрованими
державою мусульманськими управліннями/центрами.
Ключові слова: інституалізація ісламу в Україні, мусульманські структури, нові
мусульманські інституції, глобальні образи ісламу, зареєстровані і незареєстровані державою мусульманські управління/центри.