Соціальне дисциплінування як фактор посилення сектантських рис у релігійних спільнотах (на прикладі старообрядницьких общин Харківщини ХІХ – початку ХХ ст.)

Анотація

Метою пропонованої розвідки є з’ясування впливу соціального дисци-
плінування на трансформацію релігійних спільнот. Показано, що процеси
соціального дисциплінування, які проходили у ранньомодерній Європі, мали
місце і в Росії XVII ст. Вони проявилися у діяльності «ревнителів благочестя».
Багато членів цього гуртка стали на чолі старообрядницького руху та почали
проводити соціальне дисциплінування серед старовірів. Ця діяльність разом з
іншими соціальними факторами призвела до посилення у ранніх старообряд-
ницьких громадах таких сектантських рис, як ригоризм та замкненість. У кінці
XVIII – початку ХХ ст. соціальне дисциплінування стояло на заваді розмиванню
сектантських рис у старообрядницьких громадах.
Ключові слова: старообрядництво, соціальне дисциплінування, теорія
«церква-секта»