Психолого-історичні фігурації ритуальної поведінки особистості та типи раціональності

Анотація

Аналізуються соціально-психологічні фігурації ритуальної поведінки осо-
бистості в культурному вимірі історичного процесу. Соціально-психологічною
основою фігурування ритуальної поведінки особистості визначено перетво-
рення екзистенції спільноти як колективного суб’єкта, який у культурному
вимірі втілюється в традиційному міфо-ритуальному комплексі. На основі
прийомів психолого-історичної реконструкції визначено етапи ритуалізації
поведінки з урахуванням панівного типу раціональності й конструювання
провідних видів наративної компетентності, а також окреслено основні
психолого-історичні ритми перетворень ритуальної та ритуально-побутової
поведінки (рекурентний, періодичний, рекурсивний і пертурбативний). Ло-
гіку фігурацій ритуальної поведінки простежено від сакральних практик,
як рефлексивних дій колективного суб’єкта доби архаїки, до ритуалізацій в
умовах традиційного побуту і далі – до модерних деритуалізацій цих форм
і новочасного поширення дифузних, індивідуалізованих форм. Останні зу-
мовлюють потребу “повернення до ритуалів” як засобів стабілізації способу
й укладу життя постмодерної особистості.
Ключові слова: релігійний ритуал, ритуальна поведінка, ритуалізації,
колективний суб’єкт, міф, наративна компетентність особистості, тип раці-
ональності, народна ікона