Апокрифи та гомілії Святих Отців Церкви про Успіння Пресвятої Богородиці та їх вплив на формування іконографії свята

Анотація

Статтю присвячено аналізу впливів апокрифічних текстів про Успіння
Богородиці та гомілій Святих Отців Церкви IV–VIII ст. на розвиток та фор-
мування іконографічного відображення свята на Сході. Коротко охаракте-
ризовано відомі на сьогодні тексти апокрифів, а також їхній умовний поділ
на групи. Подано стислий зміст апокрифічної історії на основі компіляції
грецьких текстів, що є найбільш поширеними на Сході та лягли в основу
візантійської іконографії Успіння Богородиці. Розвиток композиції розгля-
нуто в контексті зв’язку її складових елементів із текстами гомілій, зокрема
зі Словом на Успіння Приснодіви Марії Святого Григорія Палами, Трьома
проповідями на Успіння Святого Йоана Дамаскина та Словом на Успіння
Святого Андрея Критського. Оскільки апокрифічна література не належить
до загальноприйнятого канону книг Святого Письма, тексти проповідей на
Свято Успіння Богородиці Святих Отців залишаються єдиними офіційними
розповідями про цю славетну подію. Відкинувши всі другорядні деталі
апокрифічного наративу та наголосивши на духовному вимірі події Успіння,
автори гомілій вибудовують богословське значення свята. Зазначені бого-
словські ідеї відображені в знаково-символічних образах на іконі Успіння
Пресвятої Богородиці.
Ключові слова: апокрифи, Успіння Пресвятої Богородиці, іконографія,
гомілії, Христос, ангели, апостоли, Святі Отці