Єпископи чигиринські, вікарії Київської митрополичої єпархії

(початок XIX – другої половини XIX ст.)

Анотація

Досліджено проблеми організації системи управління Православної Церкви,
зокрема ролі в ній вікаріїв з титулом Чигиринських єпископів, як коад’юторів
(помічників) митрополитів Київських та Галицьких. У статті висвітлюється
діяльність дев’яти (1828–1874 рр.) з двадцяти трьох (1800–1921 рр.) єпископів
Чигиринських вікаріїв Київської митрополичої єпархії. Майже всі Київські та
Галицькі митрополити бажали мати своїми помічниками постійного вікарного
єпископа, який міг би, після переведення митрополита на іншу кафедру або
після його смерті, успадкувати митрополичий сан. Поданий матеріал засвідчує,
що попри спроби самої Церкви реформуватися, відхід від жорсткої вертикалі
влади з кінця XVIII до початку XX ст. в Російській імперії виявився неможли-
вим. Єпископи Чигиринські виконували важливі розпорядження митрополита
та могли замінити його за потреби. Стаття є важливою публікацією з історії
релігії Чигиринщини та України в цілому.
Ключові слова: вікарії, коад’юктор, архієпископ, митрополича єпархія,
митрополит Київський та Галицький