Українсько-польська війна ХVII ст. та східне православ’я

Анотація

Події 1648–1649 рр. стали визначальними в долі двох сло в’ян ських на-
родів, що мешкали на теренах Східної Європи. Козацьке військо, підтримане
українським народом, на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, ви-
ступило проти магнатсько-шляхетського устрою, який у той час панував на
східних кресах Речі Посполитої. Повсталі мали надію на угоду з королем, і
загалом їхні очікування щодо примирення з Варшавою могли справдитися.
Але мирне завершення розпочатого на землях України військового конфлікту
стало неможливим через втручання іноземних політичних сил. Визначаль-
ну роль у припиненні пошуку миру зіграли ієрархи східних православних
Церков. Саме їхні дії, як у Києві, так і в Москві, призвели до розпалювання
війни, а згодом і до втрати Гетьманщиною своєї незалежності. При цьому
методи, використані східними патріархами та архієпископами для досягнен-
ня їхньої мети, не відзначалися чистотою (йдеться про психологічний тиск
на Хмельницького, неправдиві чутки, що розповсюджувалися по Московії,
порушення канонів православної віри тощо).
Ключові слова: гетьман, патріарх, цар, митрополит, шпигун, козак, король,
війна, віра