Методологічні проблеми застосування теорії «церква-секта» при дослідженні історії релігії

  • Pavlo Yeremeyev

Анотація

Розглядаються перспективи використання теорії «церква–секта» при дослідженні
історії релігійних рухів. Показано, що при цьому постає проблема герменевтичного кола.
Охарактеризовані можливості вирішення даної проблеми на основі методології конструк-
тивних типів Говарда Беккера та ідей Еви Доманської. Обґрунтований взаємозв’язок між
різними критеріями, що використовуються в рамках теорії «церква-секта». Охарактери-
зовані можливості емпіричної перевірки теорії «церква-секта» спираючись на визначення
сутності соціальних законів Олександра Зінов’єва та принцип фальсифікованості Карла
Поппера. З’ясовано, якого масштабу релігійні групи (конфесії у цілому чи їхні окремі
общини) можуть бути об’єктом аналізу в рамках типології «церква–секта». Показано, що
теорія «церква–секта» може застосовуватися не лише задля аналізу релігійної конфесії
загалом, але і стосовно окремих общин всередині конфесій.
Ключові слова: теорія «церква–секта», герменевтичне коло, конструктивні типи,
критерій Поппера, універсальна церква

Опубліковано
2019-10-08
Розділ
МЕТОДОЛОГІЯ РЕЛІГІЄЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ