Філософське релігієзнавство Івана Франка

Анотація

Розглянуто ставлення Івана Франка до релігії, його погляди на проблеми філо-
софського релігієзнавства, історію релігійного життя, богословської та релігійно-
філософської думки в Україні і світі. Проаналізовано головні аспекти та найбільш
характерні риси філософії релігії Каменяра, зокрема, такі, як притаманні їй
позитивізм і філософський реалізм з чітко вираженими елементами діалектики,
скептичне ставлення до спекулятивної філософії. Зроблено висновок, що І. Франко
першим серед українських мислителів здійснив спробу розкрити суть наукового
пояснення Біблії у своїй ґрунтовній науковій праці «Сучасні досліди над Святим
Письмом» (1908). Особливо глибоко І. Франко підходив до пояснення суті релігії,
розуміння її ролі в житті людини і людських спільнот, зважуючи на всі обставини
виникнення та існування феномена релігійної віри. Щоправда, в оцінці ставлення
І. Франка до релігії у дослідників не існує однозначності, хоч вони і сходяться на
тому, що оскільки Франко не вірив особисто в Бога, то ідею Бога вважав продуктом
людської духовності, а біблійні оповіді – відображенням певного рівня розвитку
людських уявлень про світ.
Ключові слова: Франко, релігія, богослов’я, філософія релігії, релігієзнавство,
позитивізм, філософський реалізм