Переорієнтація поглядів діячів Києво-Могилянської академії щодо буденного життя людини (на прикладі курсів етики першої половини XVIII ст.)

Анотація

Доведено, що головні питання, які порушувалися в етичних курсах професорів
Києво-Могилянської академії, були продиктовані нагальною потребою переоцінки місця
людини у світі, її призначення, пошуку шляху до щастя на землі. Визначено, що курси
моральної філософії початку XVIII століття своєю інформаційною базою створили і
обґрунтували необхідність гармонії душі і тіла для досягнення людиною блаженства.
Поєднання духовного і тілесного зумовило зміну поглядів щодо призначення людини на
землі. З’ясовано, що під впливом історико-культурних подій діячі Києво-Могилянскої
академії отримали можливість розгляду провідних етико-антропологічних категорій
християнської етики у своїй педагогічній діяльності: мета життя, пошук шляху до щастя,
моральні чесноти, моральне благо, добро і зло, вчинки, звички, поведінка. Автори статті
доводять, що професори Києво-Могилянської академії обстоювали ідею дієвості люд-
ського розуму, самостійності у сприйнятті довкілля, засвоєнні й дотриманні морально-
етичних норм і цінностей, висунутих суспільством на певному історичному етапі.
Ключові слова: Києво-Могилянська академія, курси етики, перша половини
XVIII століття