Неошаманізм в Україні: локальні трансформації та глобальні взаємодії

Анотація

У статті розглянуто феномен неошаманізму в сучасній Україні як результат локальної адаптації глобальних духовних течій. Проаналізовано основні напрями неошаманських практик: сибірський, слов’янський, урбаністичний і трансконтинентальний, та їхнє поєднання з психологічними, мистецькими й терапевтичними підходами. На основі концепцій Коку фон Штукрада й Андрія Знаменського показано, що український неошаманізм формує динамічне “культове середовище”, у якому синтезуються елементи традицій, індивідуального досвіду й глобальних духовних пошуків. Зроблено висновок про його роль як простору творчої адаптації, інтеграції травматичного досвіду та пошуку нових форм ритуальності в умовах війни та соціальних трансформацій.
Ключові слова: неошаманізм, релігійна антропологія, альтернативна духовність, ритуал, трансформація досвіду, Україна