Ренесансні та християнсько-гуманістичні засади формування духовно-педагогічної ідентичності Ігнатія Лойоли: есенційні модуси релігійно-педагогічної експлікації

Анотація

На основі вивчення академічного і конфесійного історико-релігієзнавчого до-
робку з анонсованої теми розкрито християнсько-гуманістичні та філософсько-
антропологічні джерела, конкретизовано соціокультурні умови, обґрунтовано
об’єктивні та суб’єктивні чинники становлення педагогічної ідентичності та
освітньо-виховних практик засновника католицького ордену єзуїтів Ігнатія Лойоли –
духовного лідера, геніального організатора та розважливого наставника молоді, який,
називаючи себе прочанином, теоретично вибудував і реалізував глибоко продумані
духовно-педагогічні смисли, втілення яких стало міцною основою т. зв. католицького
Ренесансу і значно послужило переконливим успіхам посттридентського поступу
католицької освіти і молодіжної політики.
Ключові слова: Ігнатій Лойола, орден єзуїтів, ігнатіанська педагогіка, «нове благо-
честя», «освічене благочестя», християнський гуманізм, «паризький метод», моло-
діжна політика, історіографія, педагогіка молитви, духовно-педагогічні смисли