Мукачівський єпископ 1627–1633 років Іван “Григорович”: походження і служіння архиєрея

Анотація

Проаналізовано інформацію щодо походження, освіти, кар’єри і служіння мукачівського єпископа 1627–1633 рр. Івана, який у літературі традиційно фігурує як “Іван Григорович”, натомість у джерелах – частіше як “Іван Григорій”. Відстежено процес поступового нагромадження відомостей про цього архиєрея в історіографії, виявлено певні стереотипи й міфи про нього, навіть спроби використати постать цього діяча в міжконфесійних дискусіях. Встановлено, що єпископ Іван походив з Волині і, за свідченням іншого церковного діяча о. Касіяна Саковича, був “Заславським”: або представником родини Заславських, або уродженцем Заслава (теперішнього Ізяслава). Відштовхуючись від законодавства того часу, яке дозволяло обіймати вищі церковні посади тільки шляхті, автор схиляється до першого варіанта, зазначаючи, що точніше простеження генеалогії владики Івана є справою подальших студій. З’ясовано, що майбутній єпископ був ченцем-василіянином, який здійснював служіння в Дубенському Спасо-Преображенському  монастирі. Далі він отримав рекомендацію на навчання від володимирсько-берестейського єпископа Йоакима Іллі Мороховського, навчався в Замойській академії, входив до кола знайомих київського митрополита Йосифа Велямина-Рутського. Прийнявши єпископські свячення в Яссах і ставши православним архиєреєм, мукачівський єпископ Іван координував власні дії з митрополитом Йосифом щодо приєднання свого владицтва до Унійної церкви. Проголосити унію в Мукачівській єпархії він не встиг, але своїм наступником заповів обрати єромонаха-василіянина Василя Тарасовича, який продовжив справу попередника.
Ключові слова: Київська митрополія, Мукачівська єпархія, єпископ Іван Григорович, єпископ Йоаким Ілля Мороховський, митрополит Йосиф Велямин-Рутський, Василіянський чин святого Йосафата, Дубенський Спасо-Преображенський монастир