Святе Письмо і скіфо-кіммерійська проблема

Анотація

Розглянуто свідчення Святого Письма про депортації давньоєврейського населен-
ня (10 колін Ізраїлевих) на землі Ассирійської держави. Проаналізовано клинописні
джерела про кількісний склад виведених тоді ізраїльтян. Висловлено припущення, що,
окрім Мідії та сусідніх з нею територій, частина ізраїльтян могла бути депортована –
через Кавказ – на захід Українського Лісостепу – на Поділля та суміжні райони, тобто
територію ранніх кіммерійців. «Новою батьківщиною» для кіммерійців в Передній
Азії – державою Гімірра стала ассирійська провінція Амурру – землі, розташовані в
Північній Сирії і північно-західній Месопотамії. Зроблено висновок про причинно-
наслідковий зв’язок між появою в цей час (714 р. до нар. Хр.) першої письмової згадки
про кіммерійців в Передній Азії, які в той час (до 679 р. до нар. Хр.) могли бути васала-
ми Ассирії, і депортацією давньоєврейського населення в «міста Мідійські» та суміжні
регіони. Підтверджено думку А. Крістенсен про входження кіммерійських військових
підрозділів до складу ассирійських армій. Зроблено висновок про можливу участь
кіммерійців (як супровід, конвой) в повторному переселенні полонених ізраїльтян із
мідійських земель – через Кавказ – у Північно-Західне Причорномор’я.
Ключові слова: кіммерійці, Мідія, ассирійські царі, депортація ізраїльтян