Запровадження богослужіння Хресної дороги в УГКЦ та історія його формування і звершення у світлі літургійного благочестя як Східної, так і Західної традиції Церкви

Анотація

У статті висвітлений процес зародження та формування богослужіння Хресної дороги в Церкві. Вказане джерело на основі чого воно сформувалося. Представлений час появи Хресної дороги в Церкві. Назване місце із якого вона почала звершуватися. Розкрито мету звершення Хресної дороги для вірних.
Простежені етапи формування Хресної дороги в Східній та Західній традиції. Виявлено, що редакції cтацій Хресної дороги в двох традиціях (Східній та Західній) є відмінними. Досліджено, що Хресна дорога в Східній традиції є не простим повторенням Західної традиції Хресної дороги, а має свій відмінний від заходу богослужбовий текст. Встановлено, що вона є ходовим богослужінням в Східній традиції і природнім місцем її звершення є зупинки по місту, селу, чи просто навколо храму. Зауважено, що в Західній традиції на відміну від Східної традиції, літургійне богослов’я дозволяє звершення Хресної дороги в костелі (храмі). Підкреслено, що кількість стацій Хресної дороги в ході століть була різною.
Досліджено, що практика поміщати чотирнадцять зображень, чи скульптурних композицій стацій Хресної дороги по периметру, як це є у Західній традиції в костелі (храмі) суперечить богослов’ю іконографічного розпису східного храму. Розкрито, чому практика поміщення в східному храмі зображень чотирнадцяти стацій Хресної дороги суперечить богослов’ю іконографічного розпису східного храму та є недопустимою. Виявлено, який головний акцент стоїть в іконографії розпису східного та західного храму.
Встановлено причину запровадження богослужіння Хресної дороги в церковну практику Східної та Західної Церкви в період Великого посту. Підкреслено, що вона є унікальним церковним богослужінням, під впливом якого людина може не тільки сокрушити своє серце для навернення, але пізнати свого небесного Творця та жити згідно з Його волею.
В статті досліджено, хто спричинився до поширення Хресної дороги в Київській церкві та у якій редакції. З’ясовано, коли в УГКЦ увійшла практика звершувати Хресну дорогу та у якій редакції – східній чи західній. Виявлено, що в УГКЦ повстало багато редакцій на чотирнадцять стацій традиційної Хресної дороги. Висвітлено, як звершення Хресної дороги в храмах УГКЦ дало подекуди поштовх до нехтування богослов’ям розпису східного храму через встановлення зображень чотирнадцяти стацій Хресної дороги поверх ікон у храмі чи на їх місці.
Повідомлено, що в Церквах Володимирового хрещення (ПЦУ та УГКЦ) Хресна дорога в сьогоденні звершується в час Великого посту особливо по п’ятницях. Зауважено, що вона відбувається щорічно у Велику п’ятницю у м. Єрусалимі та у м. Римі (у Колізеї) під проводом Папи Римського. Зазначено, що вона належить до т. зв. приватних церковних богослужінь в Церквах Володимирового хрещення, а її звершення залишається на розсуд настоятеля тієї чи іншої парафії.
Підкреслено, що Хресна дорога, як церковне богослужіння є особливо популярною не тільки в Західній традиції, а також у Східній, тому є безглуздо виступати проти його звершення в сьогоденні, як це робить РПЦ чи УПЦ МП.