До питання про “осідок” львівських єпископів другої половини ХVІ – першої половини ХVІІІ століть (на підставі портрету-прославлення єпископа Атанасія Шептицького з фондів Львівського музею історії релігії)

Анотація

Простежено місце “осідку” (резиденції) львівських єпископів протягом другої половини ХVІ – першої половини ХVІІІ ст.: Макарія Тучапського, Арсена й Гедеона Балабана, Єремії Тисаровського, братів Арсенія і Атанасія Желиборських, Йосифа Шумлянського, Варлаама і Атанасія Шептицьких. На основі архівних документів та наукових досліджень визначено, що у різні періоди єпископські кафедри були у Крилосі біля Галича, львівських церквах Св. Юрія та Успіння Богородиці, в Унів­ському монастирі. Певний період львівські владики перебували у своїх родинних маєтках.
Аргументовано, що за концепцією архиєрейського двору в 1539 р. не було засновано львівського єпископату, а в нього було перетворено давню галицьку митрополію. Тому визначальною залишалась кафедра у Крилосі, який, однак, не завжди міг бути місцем “осідку” єпископів через часті руйнування під час турецько-татарських нападів та віддаленості від єпископського центру в Львові. З огляду на цю обставину церковні собори відбувались у львівській Святоюріївській церкві.
Здійснено порівняльний аналіз храму, зображеного на “Портреті-прославлення Атанасія Шептицького” з фондів Львівського музею історії релігії. Обґрунтовано помилковість твердження науковців, що на згаданому портреті – стара львівська церква Св. Юра, яка на момент написання портрету-прославлення прийшла в запустіння, що й слугувало мотивацією до побудови нового храму. Сумнівно, що зруйновану церкву зображували б на такому парадному портреті. Доказано, що на портреті-прославлення зображено церкву Успіння Пресвятої Богородиці у Крилосі і це засвідчує значення давньоруської традиції митрополичої кафедри у Галичі для львівських єпископів протягом усього періоду аж до побудови нової церкви Св. Юра у Львові, яка аж на початку ХІХ ст. набула офіційно визнаного кафедрального статусу.