Мотиви політичних переслідувань та репресивних заходів щодо Української автокефальної православної церкви в Радянській Україні (1920-ті рр.)

Анотація

Здійснено аналіз політичних чинників, які визначали характер взаємовідносин
більшовицької держави і Української автокефальної православної церкви в перше деся-
тиліття радянської влади. На основі архівних матеріалів показано ідеологічне підґрунтя
та механізми переслідувань духовенства і вірян УАПЦ з метою її ліквідації. Зосереджена
увага на агентурно-оперативних технологіях, застосованих ВУЧК – ДПУ, що мали на
меті дискредитацію УАПЦ, внутрішні розколи, вербування агентури з числа церковної
ієрархії і духовенства, арешти. На основі архівних матеріалів органів держбезпеки
показані технології компрометації провідних релігійних діячів, зокрема акцентування
уваги на їхньому політичному минулому, участі в революції 1917–1921 рр. Їх постійно
ідентифікують як «петлюрівців», звинувачують у контрреволюційній діяльності, про що
йдеться в оперативних і аналітичних документах. У висновках авторка виділяє формальні
й неформальні мотиви переслідувань духовенства і вірян УАПЦ. Аналіз проблеми пере-
конує у політичній вмотивованості переслідувань УАПЦ.
Ключові слова: Українська автокефальна православна церква, митрополит Василь
Липківський, Володимир Чехівський, Всеукраїнська надзвичайна комісія, Державне
політичне управління