Редакційна політика

Сфера та проблематика

Науковий щорічник «Історія релігій в Україні» – це фахове наукове видання, що висвітлює широкий спектр питань релігієзнавства, зокрема, у цьому щорічнику публікуються оригінальні статті, що містять результати наукових праць з методики дослідження історії релігії та джерелознавства. Розглядається широке коло питань суспільно-історичного розвитку різних конфесій в Україні й поза її межами впродовж XVIII‒ХХІ ст. Досліджується релігійна міфологія, історія релігійно-філософської думки, етноконфесійні проблеми, питання соціології релігії. Аналізуються сюжети іконографії та архітектурні особливості культових споруд; характеризується духовна музика.

Оригінальність публікації та плагіат

Неприпустимо використовувати несумлінне текстове запозичення і привласнювати результати чужих досліджень.

Автори повинні гарантувати, що поданий рукопис:

  • описує повністю оригінальну роботу;
  • не є плагіатом;
  • не був опублікований раніше будь-якою мовою;
  • використана інформація або цитати з інших публікацій відповідним чином позначені посиланням або зазначені в тексті.

Чинні закони про авторські права і Конвенції повинні бути дотримані. Матеріали, захищені авторським правом (наприклад, таблиці, підрахунки або об’ємні цитати), повинні відтворюватися тільки з дозволу особи, котрій належить авторське право.

Плагіат має безліч форм, від представлення чужої роботи як своєї, до копіювання або перефразування істотних частин чужої праці без посилання на джерело, а також заяви про свої права на результати, отримані в дослідженнях, проведених іншими особами. Плагіат у всіх своїх формах є неприйнятним і неетичним у роботі над публікацією. Надання автором одного і того ж рукопису в більш ніж одне видання також вважається порушенням прийнятих норм.

Редакція залишає за собою право перевірки рукописів на наявність плагіату. Текстова схожість в обсязі понад 10 % – неприпустима.

Процес рецензування

Процедуру рецензування проходять усі наукові статті, що надійшли до редакції. Цей процес вимагає об’єктивності, а рецензенти зобов’язані формувати свої висновки чітко, обґрунтовано і не допускати проявів особистих претензій до автора.

Завдання рецензування – сприяння суворому відбору авторських рукописів для видання та формування конкретних рекомендацій щодо їхнього покращення. Процес рецензування орієнтований на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам збірника і передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків дослідження.

Основний принцип відбору публікацій, які подаються до Наукового щорічника «Історія релігій в Україні» – наявність їхньої професійної оцінки. Перебіг оцінювання якості наукової статті відбувається методично та неупереджено.

Етапи його здійснення базуються на основі етичних принципів, обґрунтованих рішеннях і передбачають наступне:

1) отримання відповідальною особою пакету документів: заявки, яка містить відомості про автора; електронного варіанту авторської статті; витягу з протоколу засідання структурного підрозділу щодо рекомендації авторської статті до друку, який (витяг) завірений належним чином; за умови, коли автор не має наукового ступеня – рецензії на статтю;

2) первинну перевірку відповідальною особою правильності технічного оформлення статті: наявність необхідних анотацій (мовою основного тексту та англійською), а також їхній відповідності змісту статті; оформлення посилань та бібліографії; оформлення ілюстрацій та підписів до них;

3) у випадку позитивної оцінки при первинній перевірці пакету документів здійснюється пересилання його рецензентам і головному редактору збірника для прийняття членами редакційної колегії, залежно від їхньої спеціалізації, рішення щодо відповідності тематики статті та її структури висунутим вимогам, а також можливості її подальшої публікації.

Головна мета рецензування – попередження випадків недоброякісного проведення наукових досліджень, забезпечення узгодження і дотримання балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії й установи, в якій виконувалися ці дослідження. Рецензенти оцінюють теоретико- методологічний рівень статті, її практичну цінність і наукову значущість. Також, у процесі рецензування визначається відповідність роботи принципам етики в наукових публікаціях і даються рекомендації щодо усунення випадків їхнього порушення. Рецензентам повідомляється про те, що надані для оцінювання рукописи є інтелектуальною власністю авторів і не підлягають розголошенню. Рецензентам забороняється копіювати надану для опрацювання статтю або використовувати відомості про її зміст до опублікування. Рецензування відбувається з урахуванням принципів конфіденційності, згідно з якими інформація щодо статті (терміни отримання, зміст, етапи й особливості рецензування, зауваження рецензентів та остаточне рішення щодо публікування) не повідомляється нікому, окрім авторів і рецензентів. Порушення цих вимог можливе лише у випадку наявності ознак недостовірності чи фальсифікації матеріалів наукової статті. При отриманні від рецензентів будь-яких зауважень щодо роботи, вона повертається автору на доопрацювання.

4) Переробивши статтю з урахуванням зауважень та рекомендацій автор надсилає її на повторне рецензування. Після цього остаточне рішення щодо публікації даного матеріалу приймає головний редактор.

Редакція залишає за собою право скорочення і виправлення тексту надісланих статей.

Статті, надіслані авторам на доопрацювання, повинні бути повернені до редакції не пізніше ніж через 10 днів після отримання.

Засади редакційної політики

Редакційна політика видання випливає з наступних принципів:

  • Об’єктивного та неупередженого відбору статей для публікації.
  • Високих вимог до якості і актуальності наукових досліджень.
  • Колегіального прийняття рішень щодо публікації статей.
  • Оперативності в контактуванні з авторами.
  • Цілковитого дотримання авторських і суміжних прав.

Редакція збірника наукових праць відповідально підходить до питання підтримки наукової репутації, тому пильно стежить за відповідністю опублікованих матеріалів високим стандартам. У своїй діяльності редакція керується рекомендаціями Комітету з етики наукових публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE), а також враховує цінний досвід авторитетних міжнародних журналів і видавництв.

Редакційний колектив Наукового щорічника «Історія релігій в Україні» практикує політику відкритого доступу до змісту опублікованих статей, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями для забезпечення загального суспільного прогресу.

Головний редактор збірника і співробітники редакційної ради дотримуються всіх норм публікаційної етики, не розкриваючи інформацію про надані рукописи третім особам за винятком рецензентів, потенційних рецензентів, консультантів редакційної ради, а також видавця. Відомості, що містяться в представленій для публікації статті, не використовуються в будь- якій особистій роботі членів редакційної ради без письмового дозволу автора. Конфіденційна інформація або ідеї, отримані при рецензуванні, не розголошуються і не використовуються для отримання особистої вигоди.

При отриманні скарги щодо етичних порушень стосовно поданої до щорічника наукової статті, головний редактор вживає відповідних заходів, що включають в себе контакт з автором цієї статті і належний розгляд його звернення.