Тарас Шевченко в його світоглядних орієнтаціях (до 160-ліття від дня смерті)

Анотація

Підкреслено, що оцінка світоглядних орієнтацій Т. Шевченка надто суперечлива. Так, наголошено, що поет уважав себе християнином, розглядав релігію як невідʼємну складову життя людини, а його творчість пронизувала ідея Духу Правди як Правди Божої. Поряд із цим показано, що у творах Шевченка був наявний докір Богові в браку милосердя до простого люду й України, що виводило поета на позиції антитеїзму, скептицизму, вільнодумства, відмови від теоцентризму та утвердження в антропоцентризмі. Зроблено висновок, що Шевченко убачав своє покликання у пробудженні людей від сну, у ролі посередника між народом і Богом, закликав українців протистояти поневолювачам та висловлював переконаність у підтримці їх
Богом у цій боротьбі.
Ключові слова: Україна, Бог, Правда, антитеїзм, вільнодумство