Homo viator vs. “людина вкорінена” в католицькому екзистенціалізмі Габріеля Марселя

Анотація

Представлені результати соціально-філософського дослідження проблеми людини в като-
лицькому екзистенціалізмі Габріеля Марселя. Підкреслюється, що на відміну від традиційної
спрямованості релігійної філософії на покірний послух людини Богові, мислитель віддає перевагу
особистому пошуку людини і створенню власного духовного світу. Обґрунтовано думку Г. Мар-
селя про необхідність євангелізації душі як шляху подолання антропоцентризму і ствердження
екзистенціалів свободи, братства, любові, надії, рівності, що є основою буттєвої вкоріненості
людини. З’ясовано, що сутність людини Г. Марсель вбачає в образі homo viator – особи вкоріненої
не локально, а онтологічно, яка долає свій шлях до Бога, набуваючи трагічну мудрість.
Ключові слова: людина, homo viator, буттєве вкорінення, братерство, свобода