Літургійні покаянні обряди у Стрятинському требнику 1606 р.

Анотація

Фокусом статті є дослідження історичних та богословських особливостей Київського
християнства після укладення Берестейської Унії у 1596 р. на основі свідчень тогочас-
них літургійних джерел. Основною метою праці є дослідження та аналіз літургійного
обряду Таїнства Покаяння у перших “українських” друкованих требниках, зокрема у
Стрятинському требникові 1606 р., в котрому містяться два літургійні покаянні обряди.
Тексти цих покаянних обрядів було ретельно вивчено та проаналізовано у порівнянні з
іншими літургійними джерелами, як рукописними, так і друкованими. Серед проаналі-
зованих слов’янських рукописних джерел слід зокрема зауважити наступні: Синайський
евхологіон (Euchologium Sinaiticum) (глаголичний рукопис ХІ століття) та Слов’янський
евхологіон (Euchologium Slavonicum, Borg. ill. 15), створений у XV–XVI ст. для вжитку
Київських Митрополитів. Серед друкованих джерел до уваги брались требники видані
у Горажде 1523 р., Тирговіште 1545 р., Мілешеві 1546 р., та два венеційські видання бл.
1540 та 1570 рр., а також требник, виданий в Острозі 1606 р. Як наслідок, було вивче-
но та представлено вплив південно-слов’янських требників XVI ст. на обряд Таїнства
Покаяння у Стрятинському требнику. Також досліджено як власні унікальні елементи,
так і фрагменти, основані на “Номоканоні” псевдо-Івана Посника, зокрема у його частині
відомій під назвою “Didascalia Patrum чи Вчення Отців”. Слід зауважити, що “Номоканон”
псевдо-Івана Посника є найдавнішим Візантійським пенітенціалом, який мав також зна-
чний вплив і на слов’ян. Найдавніший його переклад слов’янською мовою, поміщений в
“Устюжській кормчій” (ХІІІ (?) – початку ХІV ст.).
Ключові слова: требник, Стрятинський требник, літургійний обряд, сповідь, покаяння,
покута