Випробування в аскетичному дискурсі Києво-Печерського патерика

Анотація

У статті реконструйовані агіографічні сюжети випробування подвижників аскетичного
благочестя в Києво-Печерському патерику. Представлена реконструкція виконана в ключі
світської релігієзнавчої парадигми, яка, на противагу богословській апологетиці, розгля-
дає святість як феномену самосвідомості християнського міфу. Методологія дослідження
рішуче відмежовується від сцієнтичного погляду на міфологію, що зводить її значення
до вигадок, дані якої суперечать науці. Агіографічні оповіді співвідносяться з духовною
культурою і трактуються аскетичною проєкцією ставлення людини до життя в цінностях
християнської традиції.
Об’єктами аналізу стали чотири ситуації випробування подвижників у тексті аналізованого
патерика – ситуація розриву зі світом у життєписі Феодосія Печерського, ситуація протисто-
яння мирському насильству в розповіді про Мойсея Угріна, ситуація зубожіння заради миру
в агіографічному сюжеті про Миколу Святошу, а також ситуація протистояння повернення в
світ в “житії” Варлаама. Їх вивчення дозволило виявити низку ключових контурів православної
аскетичної практики, що утворюють різноманітні моделі вираження аскетичної культури в
агіографічній пам’ятці. У кожній з розглянутих моделях реконструйовано цінності, зіставлення
яких створює можливість сконструювати аксіосферу тематики аскетичного випробування.
Виконане дослідження дозволяє розширити і глибше усвідомити характер аскетичної
думки в агіографічній міфології. Встановлено низку суттєвих смислових значень агіографічних моделей випробування: 1) значення демонстрації героїчного подвигу аскетичної еліти;
2) значення аксіологічного та семіотичного механізмів формування аскетичного дискурсу в
пам’ятках православної літератури; 3) значення ідеологічної апологетики християнського
аскетизму; 4) значення механізму регулювання християнського способу життя.
Ключові слова: випробування, спокуса, подвиг, святість, натиски світу, божественне спо-
дівання, аскетичний дискурс