Прарочы чын уніяцкіх іканастасаў Беларусі: генезіс, праграма, атрыбуцыя захаваных помнікаў

Анотація

На основі архівних джерел, зокрема візитацій Володимиро-Брестської, Полоцької
та Турово-Пінської єпархій, досліджується історія формування пророчого ярусу в біло-
руських іконостасах. З’ясовується, якою мірою поява цього ряду в середині – другій
половині XVII ст. у храмах василіанських монастирів пов’язана із поширенням уніатства.
Висловлюється думка про ймовірне переобладнання інтер’єрів храмів після переходу
білоруських єпархій на православ’я і, відповідно, заміну іконостасів. Нові іконостаси
нерідко робилися «на швидку руку», для чого використовувалися і старі ікони.
Введено в науковий обіг іконописні пам’ятки пророчого ряду уніатського періоду з
Жировицького і Супрасльского іконостасів, а також океремі старозавітні образи старо-
завітніх пророків і праотців з села Мищіци Жабінковського району Брестської області
та з села Даниловичі Вітківський район Гомельської області. Зроблена їх сюжетна
характеристика; проведено їх атрибуцію. Звертається увага на традицію зображення в
пророчому ряді старозавітних пророків та праотців.
Ключові слова: пророчий чин, білоруський іконостас, греко-католицька церква,
іконопис, сюжети