Ставлення унійного митрополита та львівського єпископа Атанасія Шептиць- кого до життя і смерті у світлі його заповіту

Анотація

Досліджуються обставини написання 1746 р. заповіту (тестаменту) унійним Київським
митрополитом та Львівським єпископом Атанасієм (Шептицьким). Звертається увагу
на прийняття Замойським собором 1721 р. норми обов’язкового складання тестаменту
церковним ієрархом, який регулював майнову складову церкви. Аналіз змісту та обставин
оголошення останньої волі ієрарха дозволив відтворити його родинні зв’язки, відносини
з василіанами та Львівською єпархією. На основі тестаменту наведено цікаві факти з
історії заснування кафедрального унійного храму на Святоюрській горі у Львові. Стаття
представляє також культурний та суспільний контекст диспозиції заповіту. Обґрунтовується
думка, що опис у тестаменті всіх моментів участі церковного ієрарха в обрядових по-
хоронних церемоніях впливових представників політичного життя підтверджує важливу
роль церемонії похорону в культурі тогочасної епохи.
Ключові слова: Унійна церква, Львівська унійна єпархія, єпископ Атанасій Шеп-
тицький, заповіти (тестаменти), родина Шептицьких