Історія релігій в Україні. Актуальні питання

Пошанування православних святих Йова Желіза Почаївського і Йоана Нового Сучавського ченцями-василіянами. Порівняльно-історичний аналіз

Oleksandr Bulyha — 2026-06-04

Досліджено особливості пошанування православних святих Йова Желіза Почаївського та Йоана Нового Сучавського ченцями-василіянами в Почаївському й Жовківському монастирях XVIII ст. Порівняльно-історичним аналізом джерел (рукописів, друків, візитацій) з’ясовано спільні риси культів (збереження мощей, паломництво, економічно-духовне значення для Унійної церкви, шанування попри відсутність римської канонізації) та відмінні (локальність та обмеженість культу Йова, інтеграція пошанування Йоана, зокрема, за посередництвом іконографії). Звернено увагу на наявні пам’ятки в Почаєві, пов’язані з біографією Йова, а також набуті, у зв’язку з перебуванням реліквій Йоана в Жовкві. Обґрунтовано гнучкість і прагматизм василіян в адаптації православних традицій, що сприяло формуванню унійного синтезу східної та західної духовності. Наукова новизна полягає в першому порівняльному аналізі двох культів та представленні їхньої ролі в міжконфесійному діалозі.
Ключові слова: православні святі, мощі, Йов Желізо Почаївський, Йоан Новий Сучавський, василіяни, культ святих, паломництво, унійний синтез

Релігійний чинник і просвітницький рух у набутті освіти євреями міських поселень Правобережної України (кінець ХVІІІ – перша третина ХІХ століття)

Olena Pryshchepa — 2026-06-04

У публікації аналізується роль релігійного чинника та просвітницького руху у набутті освіти єврейським населенням міських поселень Правобережної України наприкінці ХІІІ – першій третині ХІХ ст. З’ясовано, що євреї продовжували жити ізольовано від інших етнорелігійних груп, дотримуючись власної традиційної культури і релігійної освіти. Наголошується, що імперській владі так і не вдалося інтегрувати традиційну єврейську освіту до загальнодержавної.
Ключові слова: Правобережна Україна, Російська імперія, євреї, хедери, талмуд-тори, клойзи, Гаскала

Формування та розвиток іудейської спільноти Маріуполя та Приазов’я у ХІХ столітті

Ilia Lukovenko — 2026-06-04

У статті досліджується формування маріупольської єврейської громади протягом XIX ст. На основі обмежених джерел автор хронологічно простежує свідчення, які підтверджують ранню присутність невеликої кількості євреїв-міщан і ремісників у місті щонайменше з 1820-х рр., попри заборони. Основним джерелом зростання громади була міграція міщан з північно- та південно-західних губерній, а не колоністи. До 1859 р., коли Маріуполь офіційно відкрили для негреків, єврейська спільнота вже сформувалася і налічувала сотні осіб.
Ключові слова: етноконфесійна спільнота, Маріуполь, єврейська громада, іудаїзм, Приазов’я

Коштовне каміння в “Камінному господарі” Лесі Українки і діалог із сучасними письменниці творами: іспанська специфіка і католицький містицизм

Olha Smolnytska — 2026-06-04

У статті вперше проаналізовано символіку коштовного каміння, згаданого у драматичному творі Лесі Українки “Камінний господар”. Акцентовано на католицькому містицизмі, іспанському фольклорі (у тому числі піснях). Узято до уваги філософію, релігієзнавство, історичний контекст. Аналізовано окремі символи (так само і колоративи): перли, кришталь, аметист, гранат (як квітка і як мінерал). Наведено компаративний аналіз із іншими творами, у тому числі сучасними письменниці. Виявлено релігійний, культурний та інший контексти.
Ключові слова: текст, віра, релігія, символ, коштовне каміння, колір

Політичні акценти у колядуванні та щедруванні українців за доби сучасної війни

Olha Nedavnya — 2026-06-04

Визначено форми дотичності політики до релігійно-обрядової діяльності різдвяно-новорічного циклу українців у час російсько-української війни, виділено кілька відповідних напрямків (перевід святочних дійств на новий календар, включення в сюжети колядування і щедрування воєнно-політичних мотивів, збори на ЗСУ). З’ясовано, що сучасна політизація колядницько-щедрувальних текстів і дійств продовжує таку ж традицію ХХ ст., містить новаційні знахідки й активно популяризується, зокрема, через інтернет.
Ключові слова: Колядування, щедрування, релігійно-обрядові традиції українців, різдвяно-новорічний цикл, політизація фольклору, російсько-українська війна